Романенко Геннадій Миколайович

роки життя:
10.01.1967 - 04.11.2022місце загибелі:
Село «Дружба», Бахмутський напрямок, Донецька областьмісце народження:
Місто Єнакієве, Донецька область, тимчасово окупована територіямісце поховання:
Місто Киів, Алея Героїв, Берковецьке кладовище
Про Романенко Геннадій Миколайович
З моім чоловіком Геннадієм ми познайомилися 01 травня 1988 року випадково на зупинці тролейбуса. Після першотравневого параду, Геннадій навчався на підготовчому факультеті Шахтинського філіалу Новочеркаського політехнічного інституту. Я закінчувала 1 курс Шахтінського ітстітуту побутового обслуговування Ростовської області. Це було кохання з першого погляду. 07.07.1988 року вилітала в Таджикістан додому на літні канікули після закінчення першого курсу. Майбутній чоловік освідчився в коханні і зробив пропозицію стати його дружиною. Запропонував дозволу у моїх батьків вийти за нього заміж. 25 листопада 1988 року через 4,5 місяці у нас було студентське весілля. Так я стала дружиною найкращого, найулюбленішого, найкрасивішого, наймудрішого, найтурботливішого. Ми прожили разом пліч о пліч рівно 33 роки, не вистачило 21 дня до 34 років сумісного життя. В пам'ять про чоловіка Геннадія маю жити далі, вистояти і перемогти. Ці слова завжди казав чоловік. Мій любий чоловіче- завжди 55 років. Вже 4 місяці і 1 день ми залишилися без турботливого батька. Мій чоловік майор Збройних сил України Романенко Геннадій Миколайович загинув при виконанні бойового завдання 04.11.2022, в той день загинуло одночасно при масованому артобстрілі іще 5 побратимів, неподалік від місця народження - малої батьківщини. 25 лютого 2022 чоловік, захищаючи Киів в перші дні повномасштабного наступу отримав множінні осколкові поранення, прооперовано. Після лікування продовжив службу, тримаючі стрій. Безстрашний воїн, турботливий батько, люблячий чоловік. Свідомий вибір офіцера Збройних сил Украіни, захищаючи свою родину, місто, Україну. Наш батько - Людина з великої літери - доброта, турбота , порядність, професіоналізм, самовідданість. Своім прикладом спокійний і виважений, вів за собою. З чоловіком Геннадієм було спокійно, надійно і безпечно. Не вистачає саме чоловічої підтримки, лагідної посмішки, обіймів, кохання. Як жити далі, але мушу. Двоє дітей донька і син нагадують мені про те, що Батько завжди поруч, незримо з нами. Допомагає, спостерігає, направляє і підтримує нас на землі. Наш Янгол-охоронець. Мужній, безстрашний Воїн, Герой своєї Батьківщини. Герої не вмирають. Слава Україні!!! Героям Слава!!!
Моменти з життя
Народився у Місто Єнакієве, Донецька область, тимчасово окупована територія.