Караман Олександр Юрійович

Разом з батьками переїхали до України ще коли Сашко йшов до другого класу Серпневої середньої школи, Харківська область. Ще зі школи мріяв бути військовим, любив спорт. В 1991 році вступив до Харківського вищого танкового командного училища в місті Харкові. 12 січня 1992 року прийняв присягу на вірність народу України 🌻. В 1995 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове училище. Служив в м. Лубни, Новоград Волинському, Полтава. Був командиром танкового взводу 25 мотострілкової дивізії Одеського ВО, Командиром розвідувальної роти, Начальником розвідки штабу полку 25 мотострілкової дивізії ПК, Старшим помічником начальника 1 відділення Полтавського ОМВК. 2006 - 2010 роки, Служба в органах внутрішніх справ. Нагороджений відзнакою МВС України"За протидію дитячій злочинності". 24 лютого 2022 року йде захищати Батьківщину. На війні був начальником розвідки, розвідувального відділення військової частини А 1493 81 ОАеМБр 5 батальйонна тактична група. Загинув, виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, будучи щирим патріотом своєї країни... На нього чекали вдома його дружина Олена, син та невістка, любима онучка Арінка. Та він загинув за нас усіх, бо не міг по іншому. Велика шана коханому за це, за його Перемогу.