Сулима Ярослав Степанович

Мій чоловік Сулима Ярослав народився24 січня 1978 року на Тернопільщині. В Макарові він жив лише 5 років.Та мені здається, що ми з ним прожили довге і щасливе життя, ніби я знала його з народження....так буває, коли люди є долею один одного....і я ніколи подумати навіть не могла, що зможу втратити його назавжди.... 24 лютого2022 Ярослав приняв рішення добровільно піти до війскомату. Йому видали зброю, форму. Ярослав , як справжній чоловік, мужній, відважний захищав свою Батьківщину. Але на жаль.... 18 березня 2022 Макарівська громада оголосила список форпост мужності,чорний день, де я і дізналася про загибель свого чоловіка. Ворожа артилерія влучила по позиціям тих, хто захищав Макарів. Разом із його життям, обірвалося наше сімейне щастя, зруйнувався наш добробут і затишок . Ярослав був ідеальним чоловіком та батько для мого сина.жодне свято або теплі зустрічі із друзями, кумами не проходили без його оригінальних ,, виступів,,, він вмів грати на гармошці та гітарі.душа компанії, добряк. Мого чоловіка посмертно нагородили надгрудним знаком,, за оборону рідної держави. Макарів,,Час не лікує і не заживають рани, просто я звикаю жити зі своїм душевним болем.Дуже тяжко втрачати коханих назавжди.....лишається тільки пам'ятати