Козаков Дмитрій Станіславович

Козаков Дмитрій Станіславович народився 24 лютого 2001 року в селі Краснопіль Житомирської обл. в багатодітній родині. В 2007 році вступив на навчання в Краснопільський ЗЗСО І-ІІІ ступенів, який закінчив в 2018 році. Дмитрій був товариським, мав багато друзів, безмежно любив своїх рідних, підтримував, піклувався про них. Діма змалечку любив майструвати, завжди був поруч з батьком, допомагаючи йому. Дуже любив готувати і випікати різні смаколики. Він з дитинства обожнював риболовлю, майже весь вільний час проводив на водоймищі рідного села. Дмитрій мав значні успіхи і у спорті. Ще навчаючись в молодших класах школи, почав захоплюватися футболом. З шкільною командою їздив на різні змагання, де отримав багато нагород. Після закінчення школи проходив строкову службу в частині 3030 Національної гвардії України. Тоді і прийняв рішення залишитися в армії. Тому в 2019 році підписав контракт з цією частиною, а в 2020 році вступив на навчання до Київського інституту Національної гвардії України. Під час навчання в закладі вищої освіти зарекомендував себе як відповідальний, цілеспрямований, старанний курсант. Вже в дорослому віці захопився легкою атлетикою, неодноразово приймав участь в різних змаганнях в складі команди інституту і здобував призові місця. Повномасштабне вторгнення застало Дмитрія в стінах рідного інституту. У 2024 році він закінчив навчання в Київському інституті Національної гвардії України, отримав звання лейтенанта і був зарахований до складу 5-го батальйону спеціального призначення «Любарт» 12-ї бригади спеціального призначення «Азов». 12 квітня 2024 року Дмитрій одружився. Але війна завадила молодому подружжю насолодитися щасливим сімейним життям, тому що вже 17 квітня Дмитрій відправився на службу на Схід нашої країни, де до останнього подиху боровся за суверенітет і незалежність нашої Держави. Зі слів побратимів, Дмитрій був сміливим та впевненим у своїх діях, готовим допомогти, якою б ціною це не було для нього. Не зважаючи на складність ситуації завжди посміхався та жартував. У цивільному житті Дмитрій був порядною та відповідальною людиною, гарним другом, люблячим чоловіком для своєї молодої дружини, чудовим чуйним сином, братом та найкращим другом, завжди міг захистити і прийти на допомогу. Дмитрій був молодий, талановитий, розумний, цілеспрямований. Загострене відчуття справедливості та взаємодопомоги були невід'ємними рисами його характеру. Він мріяв служити своєму народу, будував плани… Але все це обірвалося в одну мить…10 вересня 2024 року внаслідок удару FPV-дрону противника по позиції в районі н.п. Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області під час виконання бойових завдань, пов`язаних із захистом Батьківщини, Дмитрій отримав поранення несумісні з життям…Дмитрію назавжди 23