Крилюк Ілля Васильович

ІЛЛЯ КРИЛЮК Веселий, добрий, завжди готовий допомогти – роботою чи порадою. Йому вже доводилося воювати, відновлюватися після важких поранень. Попри це, Ілля Крилюк не вагаючись пішов захищати Батьківщину від ворога. Життя воїна обірвалося в 31 рік. Народився Ілля Крилюк 11 серпня 1992 року в селі Просикуряни нині Сучевенської територіальної громади. Закінчив школу в Глибокій. Опісля вступив до Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки. 2011 року Іллю Крилюка призвали на строкову службу. У 2014 році вперше став на захист Батьківщини від російської агресії. Був учасником бойових дій у зоні АТО, воював на Луганщині, удостоївся численних нагород. У боях отримав важкі поранення, довго лікувався. Іллі Крилюку вдалося відновитися та повернутися до мирного життя. Із коханою Лілією створили сім’ю. 2017 року у подружжя народився синочок Богданчик. Чоловік працював на підприємстві «Агро-Вест-Ком». Із початком повномасштабного вторгнення, як людина з бойовим досвідом, вважав, що мусить боронити свою країну від ворога. Ілля Крилюк служив у 14 бригаді Національної гвардії України «Червона калина». Пройшов навчання в Україні та Великій Британії. Був головним сержантом взводу, мав позивний «Матрос». Молодший сержант Ілля Крилюк загинув 15 листопада 2023 року у Вербовому Запорізької області – отримав смертельне поранення під час мінометного обстрілу противника. Поховали Героя у селі Слобідка Дністровського району. У Іллі Крилюка залишилися батьки, брат, дружина та син.Про втрати завжди говорити важко і боляче, але коли із життя ідуть зовсім молоді хлопці, у яких усе життя було попереду, то говорити ще важче і так боляче. «Схиляю голову перед найбільшим подвигом, який лише можна уявити та молюсь за царство небесне наших Героїв.»