Долінко Олександр Іванович

"Все буде добре" - говорив мій Коханий чоловік Олександр, але не так сталося, як гадалося. Долінко Олександр Іванович народився 02 липня 1988 року в селі Дороге, Дніпропетровської області, Синельниківського району. У 2006 році закінчив Дерезуватську загальноосвітню школу і сказав своїм батькам, що нікуди вступати не буде, чекатиме призову до армії. 29 листопада 2006 року Олександр вступив на військову службу. Після повернення Саша пішов працювати кранівником. З 2010 року і до того часу, поки не загинув мій чоловік працював на ПрАТ " Придніпровський". 19 лютого 2022 року ми розписалися з Коханим, а вже 23 квітня Саша був призваний до військової служби. 23 квітня 2022 року Сашу призначено кулеметником 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. Кожен бойовий вихід чоловіка, то були найгірші дні в нашому житті, але як виявилося, то найгіршим, найболючішим днем стало 2 січня 2023 року, бо саме в цей день мені сповістили, що мій Коханий загинув. В це було дуже важко повірити, та це - правда! 06 січня 2023 року ми проводжали в останній путь мого Коханого. Дуже багато людей зібралося попрощатися з нашим Героєм! Навіть погода плакала в цей день, не хотіла відпускати Санічку. Коханий був чудовою Людиною! Таких не існує більше! Теплоти Саші вистачало на всіх! Він був люблячим чоловіком, турботливим татом, вдячним сином, взаємним братом, вірним товаришем, турботливим хрещеним та кумом, а взагалі самі найкращі риси характеру - це про нашого Санічку! Після того як сповістили, що не стало Коханого, то начеб то щось всередині вирвали! Бо мій Чоловік, був моїм життям, яким я жила! Саша пішов на війну, щоб ми жили у вільній та незалежній країні, під мирним небом. Заради цього Коханий віддав найдорожче - своє життя. Герої не вмирають, поки пам'ять про них живе в наших серцях.