Рудчук Юрій Миколайович

До 24.02.2022 мій коханий чоловік був у Польщі на роботі. А вже 25.02.2022 він був уже вдома, спочатку волонтерив, потім пройшов медкомісію, сказали чекати. А вже 8 травня 2022 року, мій чоловік пішов добровольцем на фронт. Він був у складі 36-ї бригади морської піхоти. Проходив навчання у Великій Британії, був на злагодженні у Польщі. Після Польщі відправились на Авдіївський напрям на посаді Оператор-розвідник. Де у листопаді отримав поранення, пройшов лікування і знову повернувся до своїх побратимів. Майже півроку він був на 0, ці часті виїзди "на роботу", щоразу кров холола, і з нетерпінням чекала, його смс. Завжди з посмішкою говорив про хлопців, про ті реалії в яких він був. Ніколи не скаржився, що йому важко. Мріяв повісити прапор 36-ї бригади у Донецькому аеропорту, але не судилося. Мій чоловік загинув у ДТП 31.03.2023 р, коли з побратимом їхав завезти машину у ремонт. Побратим не впорався з керуванням, хлопці загинули на місці. На той момент я була вагітна вдруге на 8-му місяці. Незадовго до смерті, мій чоловік приїздив у відпустку, наче попрощатися. Але це я зрозуміла вже після його смерті. Тепер я залишилася одна з двома дітками, які як дві краплі води схожі на татуся. Менша навіть не побачила татка, а він дуже її чекав. Навіть ім'я обрав. Одне про що я мрію зараз, щоб швидше закінчилася війна, щоб прийшла наша Перемога. А наш Герой, наш Янгол Охоронець нехай оберігає нас з неба.