Корж Максим Ярославович

Максим був найкращим татом і чоловіком .Найсвітлішим сонечком у моєму житті . Він мене дуже сильно любив завжди розумів ,підтримував ,допомогав в усьому ,ми ніразу не сварились . Коли чоловік був вдома ,мені було на стільки спокійно ,що всі проблеми відходили на задній план Навіть коли він був на службі ні разу не було такого ,що мене немає розбирайся сама ,я саме була за чоловіком ,а не просто свідоцтво про шлюб .Він кожного вечора на всю казарму з Сашою по вайберу вчив уроки ,щоб мені було легше поки я їсти готувала ,чи посуд мила .Коли вдома був вчив її писати стояв ззаду і своєю рукою виводив з нею літери .Коли на святі державності Сашуня брала участь у піднятті прапору в мене така гордість була за чоловіка Героя і за нашу донечку .Максим ріс у багатодітній родині ,в нього є ще дві менші сестри та брат ,він завжди намагався їм допомогати .Мене шкодував дуже і намагався не розповідати чогось поганого ,телефонував мені кожного дня ,все завжди добре ..400 днів до закінчення контракту ..і більше ніякої армії ,мріяли ,рахували дні ..В мене є плакат який я йому намалювала ,там я відмічала дні які проходили,а він радів казав ого вже половина сердечка розмальована ..Я мріяла про те з якими кульками буду його зустрічати після закінчення контракту .На момент війни це був його другий контракт .Дуже хотіли власний будинок ,так як обоє з дитинства були обділені в цьому.Свого затишку не вистачало .В Максима багатодітна сім'я ,а ми з батьками жили в гуртожитку ,потім ми уже з Максимом жили в цій кімнаті .Коханий дуже хотів свій гараж і садочок .Обіцяв що навчить мене плавати цього літа і керувати автомобілем .Мій чоловік дуже смачно готував рибу ,особливо скумбрію з лимоном. Він мав золоті руки ,все міг відремонтувати ,зробити ,щоб не зламалося ,чи я не попросила .Йому дуже подобалась військова служба ,часто їздив на полігони ,в учбові центри. До останнього мене заспокоював що війни не буде і все буде добре...20 лютого він востаннє був вдома ...Востаннє я бачила свого чоловіка ,вони їхали з хлопцями з навчань в Десні в м . Гайсин постійної дислокації частини . Приїхав в формі такий гарний ,йому дуже личить форма ,це прям його було .Я так пишаюсь своїм чоловіком !!!!!!!Це були найкращі вихідні ,ми до цього два місяці не бачили один одного .Хто ж міг подумати що вони останні .Мені чоловік позвонив останній раз в 9.20 13 березня .Сказав : - Бусінка моя (він мене так завжди називав ) живий ,здоровий .Я сонна була .Сказав проснешся перетелефонуєш..- Я тебе кохаю . (Це його останні слова були які він мені сказав ). Після цього я вже дозвонитися не могла .Я цілий день телефонувала .Всіх хлопців обзвонила ,вже всі знали що він 200 ,мені тільки ніхто не міг сказати .І коли я чергове позвонила хлопцю з його бригади ,мені сказали : -Вибач не вберегли . В той момент в мене все рухнуло ,така істерика була ,не дивлячись навіть на дитину поряд .