Коробейник Василь Геннадійович

Василько, як його називали всі рідні, народився з одним балом життя за шкалою Апгар. Але силою молитви і великої любові тоді вдалося витягнути його з обіймів смерті. Дитина почала швидко одужувати і розвиватися. З самого раннього дитинства був дуже поміркованим, допитливим та кмітливим. Почав шукати себе у різних видах спорту. І, врешті, зупинився на підійманні гирі. Також до вподоби йому були шахи, як спосіб розвитку логічного мислення. З 2016 по 2918 рік служив у Національній гвардії України. Демобілізувався зі званням сержант. Невдовзі поїхав на роботу до Польщі. З початком повномасштаного вторгнення рідне село Василя - Великий Вистороп , було в окупації, тож попри категоричне рішення повернутися він зміг доїхати до села 15 квітня. А вже через два дні - 17 квітня він був одним із бійців 211 окремого спеціального батальйону. 250 днів тривала його війна з ворогом. Перебуваючи у складі оперативно-тактичного угруповання "Соледар" приймав участь у боях за Торецьк, Залізне, Щербинівку, Майорськ. 23 грудня 2022 року під час виходу з позиції по них спрацював танк. Василь, закривши собою двох побратимів, прийняв на себе значну кількість осколків і отримав поранення несумісні з життям. За особливі заслуги перед Україною та її народом нагороджений орденом "За Мужність" ІІІ ступеня (посмертно), орденом "Золотий Хрест", (посмертно), отримав відзнаку Почесний громадянин Сумського району (посмертно), та орденом Спасителя від командування 211 батальйону (посмертно). В пам'ять про Героя у його рідному селі перейменована вулиця на якій проживають його батьки. Зараз - це вулиця Героя Василя Коробейника. На території школи відкрита меморіальна дошка Герою.