Олійник Руслан Михайлович

Мій син , Олійник Руслан народився в м.Богодухів Харківської обл. .Після закінчення 3-го ліцею , навчався в Харківському гідрометеорологічному технікумі.Після закінчення поступив і закінчив Одеський екологічний університет , за спеціальністю інженер - гідролог .Працював у Міжвідомчому Центрі Інженерних Досліджень у м.Харків Любив рок музику , навчився грати на гітарі.Любив пізнавати світ і по можливості мандрував.Ьув в : Польщі , Франції ,Австрії ,Італії, Німеччині, Литві .Знав декілька іноземних мов .Був позитивною людиною .Любив маму , брата , поважав і допомагав своїм рідним , друзям .Займався оздоровчим спортом , правильним харчуванням .Русланчик любив Україну , дуже любив наш Харків ! Став на захист України 25.02.2022 р. Сказав " Як не я , хто буде нас боронити "! Добрався до військомату під вибухами і попав служити в 113 ОТрБр 123 бат. Спочатку охороняли об'єкти в місті Харків . А 25.03.2022 року , Русланчик подзвонив мені о пів на п'яту ранку , і сказав , що їх передислоковують і зв'язку може не бути два тижні... 26.03.22 р. Русланчик написав мені " Доброго ранку , мамо !" ...І все...зв'язку більше не було . Через друзів моєї подруги узнали , що Русланчик рахується зниклим безвісти з 27.03.22р. ...Два місяці , важких , страшних ми його шукали і сподівались , що він в полоні , живий ...На жаль 25.05.22р. опізнали його в морзі , куди він і його 7 побратимів були доставлені 11.05.22р. Та нам ніхто не повідомив ...Русланчик похоронений в м.Харків , на 18 кладовищі , на Алеї Слави ! Нагороджений Орденом За Мужність 3-го ступеню (посмертно) , підвищений в званні - старший солдат (посмертно) .Мій синочок - моя гордість ! Я пишалась ним коли він навчався в ліцеї , технікумі , університеті ! Він був веселим , дотепним , життєрадісним ! Майже ніколи не жалівся на проблеми (а їх, в ті роки 2006 - 2013 булр багато , бо я їх виховувала і навчала сама ) ! Я вдячна своєму сину за його любов до мене , за підтримку , за мужність! Він любив і поважав своїх рідних , друзів , завжди був готовий їм допомогти і допомагав ! Для мене і моєї сім'ї це дуже велика і дуже важка , болюча втрата ..Русланчик назавжди в моєму серці ! Мені дуже тяжко без нього жити , так болить душа , що сил не має ...Та мушу жити задля його пам'яті ! Слава Герою ! Навіки 31 . й