Куркострига Ігор Олександрович

Ми з чоловіком познайомились у 2021 році через соціальні мережі. Вже з першого повідомлення Ігор зачарував мене своїм почуттям гумору. Ігор показав мені, що справжнє кохання існує, за ним я була, як за стіною. Він оберігав мене, він турбувався про мене, він навчав мене бути сильною. Ігор був дуже позитивною і світлою людиною. На його обличчі завжди була усмішка. У мирному житті Ігор працював в.о.головного металурга "Дніпропетровського заводу прокатних валків". Ігор був прикладом для наслідування, завжди посміхався, всім допомагав та мав багато планів на життя. Куркострига Ігор Олександрович,офіцер запасу, був мобілізований у травні 2022 року до лав ЗСУ. Ніс службу на 0 у Донецькій та Луганській областях. За велику любов до ножів та бороду отримав позивний "Вікінг". Ігор був командиром взводу 9 роти 3 батальйону 54 окремої механізованої бригади ім. Івана Мазепи. Вікінг був лідером з залізною дисципліною, для якого відвага та честь на першому місці. Його слухали та поважали, за ним йшли вперед. 4 березня 2023 року ми розмовляли в останнє. Його голос був стомленим, він встиг сказати декілька речень перш ніж зв'язок обірвався: -"Сонечко, я збираюся на позиції, тож може не буде зв'язку декілька днів. Але потім буду просити відпуску,бо шалено вже скучив за тобою. Я тебе дуже-дуже кохаю!" 5 березня 2023 пішов на важкий штурм під смт.Білогорівка Луганської області. Хлопці під постійними арт-обстрілами тримали позиції більше доби. Командир та декілька його побратимів загинули від пострілів танка та артилерії 05 березня 2023року. Я дізналася про це лише 10 березня, і тоді частинка мого серця і моєї душі також померла разом із ним. Вікінг був  коханим чоловіком, чуйним сином, гарним братом, чудовим хрещеним та професійним металургом якого всі дуже сильно поважали та чекали вдома.