Муляр Вадим Анатолійович

роки життя:
15.12.1994 - 29.08.2022місце загибелі:
Білогірка Херсонська областьмісце народження:
Хоменки. Вінницька областьмісце поховання:
Хоменки
Про Муляр Вадим Анатолійович
Ми з коханим познайомилися коли мені було 17 а йому 19. Рік ми спілкувалися більше в телефонному режимі, бачилися тільки 2 рази. І вирішили жити разом. Зняли квартиру в місті в якому я навчалася. Через 8 місяців коханий зробив мені пропозицію, а через 5 місяців ми одружилися. Було дуже важко, постійно не могли знайти нормальної роботи. Вирішили їхати закордон на заробітки, були там пів року. З нами не розрахувалися, так як потрібно. Далі я завагітніла. Було ще важче, постійна загроза переривання вагітності. Постійна лежала в лікарні, а коханий поїхав знову закордон на роботу. Балів нас народилася наша донечка, маленька копія нашого татуся. Наш Герой знайшов роботу коло дому, щоб бути ближче до нас. Він завжди казав, як я можу лишити вас на довго. Я без вас не зможу довго. Ми жили з батьками в селі. Тоді чоловік знайшов іншу роботу, ми вийнайняли квартиру вмісті і були всі разом. Здавалося життя налагоджується, дитина пішла в садочку, я знайшла роботу. Ми не заробляли мільйони, але нам хватало того що було. Нас все влаштовувала, головне що всі разом. І тут все обірвалося... Війна. Ми поїхали до батьків в село з міста. Наш Герой зразу поїхав записуватися добровольцем. Сльози, плач, просила, благала щоб не йшов. А він сказав хто як не я буду захищати своїх дівчаток. А як Ірпінь і Буча прийде до нас, я що буду сидіти і дивитися. Його не забрали в той день коли записався. Він був в теробороні. 6 червня був мобілізований по повістці з місця прописки. Був Житомирі. Розбомбили їх частину. Далі переїхав по Житомирській області. В кінці липня переїхав в Миколаївську область. Поїхав на виїзд і загинув. Наш Герой був справедливим, дуже сильно любив свою копію і мене. Ми ним жили, а він нами. Тепер життя зупинилося. Ми любимо тебе наш дорогий Герой. Таких як ти немає. Ти був добрим, ніжним, чуйним, дорогим, найкращим чоловіком і батьком. Ти був для мене усім. Тепер залишилася тільки твоя копія. Ми тебе дуже сильно любимо наш дорогий Герой. Ти був для нас стіною, а тепер я мушу нею бути для нашої донечки. Оберігай нас з неба своїми крильми наш коханий Ангелу. Ти навіки в наших серцях.